Верх

Звіт директора відбудеться 07 червня о 17:00 на 2 поверсі

Відео про музей



Зустріч з очевидцем Афганської війни Дем’яненко Любов Василівною


В Миколаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів проходять зустрічі з цікавими людьми. Цього разу відбулася розмова про події Афганської війни. Вихованці історико-краєзнавчого гуртка запросили до інтерв’ю Дем’яненко Любов Василівну — жительку мікрорайону «Соляні», яка працювала телефоністкою дальнього зв’язку під час війни в Афганістані. З розповіді Любов Василівни гуртківцям стало відомо, що в Афганістані вона перебувала з травня 1985-го року по червень 1987 рік. Спочатку Любов Василівна була в місті Шендант, потім працювала в місті Герат, а згодом повернулася знову у Шендант. Сльози в очах блиснули у Любов Василівни, коли вона пригадала, як вперше побачила літак з вантажом Рейс-200. Пригадує Любов Василівна, як проводжала зовсім юних солдат на бойові завдання в афганські гори. Під час перебування у Афганістані Любов Василівна познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Дем’яненком Олександром Миколайовичем, який після повернення з афгансьї війни обійняв посаду заступника начальника політвідділу. Наша гостя пообіцяла наступного разу продовжити розмову і передати у шкільний музей фотоекспонати з афганської землі, малюнки та книги.


Учасниця пошукової роботи «відлуння Афганських гір» Пилипенко Анастасія.

24 жовтня 2014 р.

Інтерв`ю з Попелишко Т.М. в рамках пошукової роботи «Герої живуть поряд з нами!»


Учасники історико-краєзнавчого гуртка взяли інтерв`ю у Попелишко Тетяни Миколаївни- вчителя зарубіжної літератури, в рамках пошукової роботи «Герої живуть поряд з нами» про випускника МЗОШ №32 майора С.С.Кривоносова, загиблого Героя України під час АТО, в честь якого буде перейменована наша школа .

Тетяна Миколаївна розповіла про те, що класним керівником Кривоносова Сергія Сергійовича була Ратушняк Міра Федорівна. Вичителка розповіла, що Сергій був веселим, мав багато друзів та гарне почуття гумору. Мати Сергія Кривоносова Ірина Павлівна була медсестрою, а батько Героя — військовим майором. Син з дитинства мріяв стати військовослужбовцем, як батько. Сергій Сергійович Кривоносов навчався спочатку в нашій школі, потім у Миколаївському морському ліцеї, далі в університеті Кораблебудування. У 2000-му році Сергій Кривоносов закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Попелишко Т.М. запам`ятала Сергія Кривоносова таким:»гарні голубі очі, завжди охайно одягнений, життєрадісний, інтелігентний хлопчина». Саме таким залишиться Сергій в пам`яті своїх побратимів та однокласників, таким пам`ятатимемо його й ми.


14 жовтня 2014 року

Пошукова робота про випускницю Сорокіну Тетяну Аксентівну, автора декоративної техніки пейп-арт


Сорокіна Тетяна Аксентівна випускниця ЗОШ №32 напередодні дня зустрічі випускників розповіла про нинішнє життя в одному із інтернет-видань в интерв’ю про себе. «Я- художниця. Працювала дизайнером інтер’єрів, 18 років навчала дітей і дорослих у своїй студії літературного та образотворчого мистецтва «Акварель». Пишу вірші, видала декілька книг… Автор техніки декоративно-прикладного мистецтва пейп-арт. Все життя хвора творчістю й не збираюся лікуватися.» Тетяна Сорокіна навчалася в школі №32 м. Миколаєва. В школі Тетяні Сорокіній дуже подобалася творча праця, вона могла годинами займатися малюванням, любила літературу. Зараз Тетяна Сорокіна являється автором книг «Тонель переходу» (вона перед Вами), в цій книзі є не лише вірші, а й графіка автора. Збірка віршів «Захисна реакція», «Ліберія»,»Поетична акварель»,» Артелен». Проживає і працює Тетяна Сорокіна в рідному місті Миколаєві. Найвизначніше досягнення Т.Сорокіної — створила авторську техніку пейп-арт. Авторка розповіла, як народилася техніка, про її особливості та що слугувало її виникненню. Якщо офіційно, то пейп-арт народилася у 2006 році. Тоді Тетяна Аксентівна вирішила робити обрамлення малюнків, не тканиною, а вологою масою з серветок. Але до цього часу в 2000 році діти студії «Акварель» разом з керівником робили витвори з мокрої кольорової серветочної кашки. Ця техніка пейпа пізніше отримала назву «велюр».Назва «пейп-арт» виникла в 2010 році, раніше ця техніка називалася просто — серветкова пластика. Зараз сформувався весь образ цієї техніки, а раніше це просто було навчання дітей і дорослих різним способам зображення, в тому числі і робота з паперовими серветками.Пейп-арт — це техніка-імітатор, різних найбільш дорогих матеріалів і трудомістких технік зображення. Завдяки пейп-арту легко можна імітувати різьбу по дереву, різьбу по кості, вишивання, гобілен, чеканку. Завдяки пейп-арту можна зробити навіть ювелірний виріб — імітацію. Техніка дуже проста у виконанні, оскільки створена для дітей в студії, з використанням дешевого матеріалу. В студії «Акварель» Тетяни Сорокіної навчаються дітки від 3-4 років до 16 років й дорослі будь-якого віку. Найстаршій з учениць Тетяни Сорокіної 62 роки. Є ті дорослі, котрі у дитинстві відвідували студію образотворчого мистецтва, а потім життя склалося так, що мистецтво залишилося далеко у дитинстві і стало лише заповітною мрією. Рівень підготовки учнів студії «Акварель» дозволяють її учням легко вступати в художні ВУЗи по всій країні. Випускниця нашої школи Тетяна Сорокіна постійно, не лише навчає дітей та дорослих, а й приймає участь в багатьох виставках у межах рідного міста Миколаєва. А всім учням школи №32 й всім своїм колегам, а також містянам Миколаєва бажає прикрашати світ своїми руками й мати завжди творче натхнення!


14 жовтня 2014 року

Зустріч з колишнім директором ЗОШ №32 Тамарою Петрівною Покрачинською


У загальноосвітній школі №32 м. Миколаєва часто відбуваються загальношкільні заходи, на які запрошують ветеранів школи, вчителів, які вже сьогодні пенсіонери, але продовжують приходити до школи й передавати свій досвід учням та вчителям.DSC_0411 Одним з таких заходів був День вчителя, що пройшов у школі 4 жовтня 2013 року. На святковий концерт були запрошені ветерани й вчителі школи. Серед гостей була й Тамара Петрівна Покрачинська — третій директор школи, від часу її заснування. Звичайно, «Юні музеєзнавці», які збирають цікаві данні про минуле своєї школи, не могли втратити шанс і не поспілкуватися з колишнім директором ЗОШ №32- Тамарою Петрівною. Під час бесіди стало відомо, що Тамара Петрівна працювала у школі з 1975 року до 1990 рік. Особливо цікавою стала розповідь Тамари Петрівни про першого директора школи — Василя Матвійовича Шутова. Зі слів Тамари Петрівни стало відомо: «Атмосфера у школіі досьогодні існує така дружня і позитивна, як колись. Це «шутовська» атмосфера, саме перший директор школи створив її. Шутов був людиною м’якою, спокійною, урівноваженою. Я не була з ним знайома особисто, але вчителі, які з Шутовим працювали розповідали про Василя Матвійовича тільки хороше. Завуч школи в часи Шутова Презант Єфим Якович був людиною не просто суворою, а навіть авторитарною. Коли на другий поверх виходив Презант, діти вели себе дуже спокійно і тихо.» Цікаві факти також Тамара Петрівна розповіла й про інших вчителів, фото яких знаходяться у преміщенні музею школи про: Козаченко Валентину Денисівну, Іванько Валентину Гаврилівну, Черемісіна Василя Ілліча. З розповіді Тамари Петрівни нам стало відомо, що другим директором школи була Солопова Ревлена Іллівна, котра пропрацювала на цій посаді з 1972 до 1975 навчального року. Потім Ревлена Іллівна Солопова перейшла на будівництво ЗОШ №51 й надалі працювала в ній. А вже після Ревлени Іллівни посаду директора загальноосвітнїої школи №32 посіла молода, енергійна вчителька історії Покрачинська Тамара Петрівна. В музейній кімнаті Покрачинській Тамарі Петрівні дуже сподобалося, вчителька прийде сюди ще не раз, щоб розповісти нам цікаві факти з минулого школи, та щоб поринути в атсмосферу своєї молодості, роботи та спогадів. Ми «Юні музеєзнавці» будемо з не терпінням чекати на нову зустріч з Тамарою Петрівною в стінах рідної школи.


27 листопада 2013 року.